- дисонувати
- муз., перен.диссони́ровать
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
дисонувати — у/є, недок. 1) Звучати дисонансом (у 1 знач.). 2) з чим, перен. Виявляти невідповідність із чим небудь, вносити дисонанс (у 2 знач.), розлад у що небудь … Український тлумачний словник
дисонувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
дисонуючи — Дієприсл. до дисонувати … Український тлумачний словник
дисонуючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до дисонувати … Український тлумачний словник